Україна - Швеція (Евро-2012): моє диво
xendrux
Я давно мріяв потрапити на цей матч, оскільки він єдиний, який збірна точно проводитиме в Києве (вже провела:)) під час Евро. Звичайними способами, на жаль, квитки купити не вдалося. Довго описувати причини, але нагод було десь 5 і весь час мені не щастило(

За декілька днів до матчу я вирішив, що перед матчем піду до стадіону і там спробую за адекватні гроші купити квиток, хоча мені це здавалося на 99,9% нереальним. Поблукав би там десь до 10-ї хвилин першого тайму, а потім би поїхав у фан-зону. Ну такі в мене були плани. Пропонував друзям поїхати під стадіон, щоб спробувати втілити в життя цей нереальний варіант (бо самому трохи сумно було б там ходити), але ніхто не погодився.

Історія казки, а також трохи медіа-матеріалів під спойлером))


[Spoiler (click to open)]
Ввечері зібрався і поїхав у фан-зону на матч Англія-Франція. Всі ми палко вболівали за нічию і нам пощастило - перший крок було зроблено :-) А люди у фан-зону все підтягувалися і підтягувалися, місця залишалося все менше, але переборовши себе я таки поїхав до стадіону, ризикуючи навіть у фан-зоні не зайняти більш-менш прийнятного місця для перегляду матчу. Вийшов на ЛТ і попрямував до красеня-Олімпійського. вишукуючи по дорозі бариг або когось, хто б продавав квитки: по дорозі таких не трапилося. Підійшовши поближче до центрального входу я побачив, що площа біля стадіону оточена кільцем міліції і це вже був поганий знак, підійшовши до міліціонерів я дізнався, що так і є - пройти ближче до стадіону має право тільки той, у кого є квиток на матч.

Взагалі тут окрема історія, адже мені попався якийсь зовсім нетиповий міліціонер: україномовний, веселий, щирий і з посмішкою)
Діалог був такий:
- Ти куди?
- До стадіону.
- Квиток маєш?
- Ні, оце саме хочу під стадіон пройти, щоб там у когось купити.
- Ти знаєш скільки він тобі коштуватиме? Вони тут такі ціни заломлять. Взагалі-то ми не маємо права пропускати тих, хто без квитків.
- Та знаю, але ж спробую знайти, то може хтось за дешево й віддасть.
- Ну гаразд, я тебе пропущу, але шансів у тебе мало. Щасти.

Хотілося б ось висловити щиру подяку цьому диво-міліціонеру. Після матчу біг на те ж саме місце. щоб подякувати йому особисто, але міліцейське оточення вже було знято.

Перший бар'єр було подолано =)

Далі я вийшов на площу біля стадіону до турнікетів і почав очима шукати тих, хто міг би продавати квитки. Ситуація була не дуже втішна, бо нікого не було видно та ще й бачив уболівальника в українській футболці з картонкою, на якій було написано щось на кшталт "Куплю квиток". Ну тут вже й подумав, що буду "зливати воду", але час до матчу ще був і не можна було здаватися.

Тут несподівано побачив якогось шведського уболівальника, який тримав в руці квиток і якось дивно ним розмахував. Ще з ним чогось фотографувалися усі інші шведські уболівальники. Зрозумівши, що це один із тих, кого я шукаю, з надією я підійшов до нього. Далі наводжу майже дослівний діалог.

- Do you sell it?
- Yes.
- How much?
- Five hundred (тут мені стало трохи не по собі, бо знаючи наших бариг, я подумав, що у нього квиток у ВІП чи 1-у категорію і він має на увазі евро)
- Euro or hryvnyas?
- Your currency - hryvnyas.
- It`s very expensive.
- How many you give?
- Three hundred fifty.
- Ok.

Тут в мене почали закрадися сумніви щодо справжності квитка і я почав його роздивлятися з усіх боків, ну і попросив іншого шведа показати свій, щоб порівняти. Порівнявши їх і розпитавши його про цей квиток таки вирішив брати, та й швед почав пыдганяти, сказав "бери зараз або я піду на стадіон". Коли я почав діставати гроші, то він побачив, що їх у мене більше, ніж 350 грн. (я взяв гривень 650, бо не хотілося витрачати більше за квиток) і сказав
You said that you have three hundred fifty, give me four hundred.
Але відрахувавши йому 350, я сказав тверде українське "No") Після цього я був щасливий і почав "Swedes and ukrainians are brothers. We have the same colours"))) - на що він ствердно кивав головою.

Після цього я запитав "Do you have your own ticket?" І після його ствердної відповіді прослідкував за ним до кордону стюардів на вході, щоб у разі чого одразу встигнути з'ясувати стосунки) Отже, я купив квиток майже за номінал: мені таке навіть наснитися не могло.

Після того, як я безперешкодно їх пройшов. то я зрозумів, що мрія поступово втілюється вжиття. Як на крилах пролетів турнікети і опинився на стадіоні - те, що вирувало всередині мене неможливо описати словами.
Підходячи все ближче до свого сектора я зауважив, що шведів стає дедалі більше і тут до мене почало доходити. що опинюся я у шведському фан-секторі :-))) Але згадавши, що шведи дуже милі і чемні я був майже впевнений, що не виникне жодних проблем (так воно і було).
На секторі перекинувся декількома реченнями з декількома шведськими уболівальниками і поринув у це шалене дійство під назвою Евро-2012)))
Згодом я помітив, що на останніх рядах сектору є з десяток наших вболівальників, до яких я й піднявся і ми разом підтримували наших хлопців на шведському фан-секторі. Іноді знизу на нас поглядали здивовані шведи:)
Загалом варто відзначити, що підтримка у шведів на рівні: весь матч їхні фани щось скандували і підтримували збірну. Мені здалося, що у шведів навіть краща підтримка, ніж у нас, проте, можливо це через те, що я сидів в оточенні шведських секторів)))






У перерві вдалося сфотографуватися на пам'ять з декількома шведськими фанами. Я їм сказав "Have a nice match", ну а вони "You too" - на тому й продовжили дивитися матч)


Після пропущеного м'яча, чесно кажучи, подумав, що Чемпіонат для нас закінчився. але нам пощастило дуже швидко зрівняти рахунок. Ну і враження від перемоги описати не можливо, бо кожен їх пережив і так)))


Отже, невеличка мрія здійснилася. Шансів майже не було, але вона ЗДІЙСНИЛАСЯ!!!! Отож, мораль така: вірте, продовжуйте вірити, навіть коли здається, що шансів немає, вірте у свою мрію і вона обов'язково здійсниться!!!

П.с. Шведи дуже хороші люди за що їм всім повага. Ну і велика подяка невідомому міліціонеру, шведському уболівальнику та нашим уболівальникам, з якими ми вболівали і які мене сфотографували)

П.п.с. Наша радість другому забитому голу. Переглядаючи зараз мені навіть стає дещо соромно, але в той момент всім було байдуже як це виглядатиме при здоровому глузді)


П.п.п.с. Перший крок на шляху до великого звершення зроблено, сподіваюся, що збірна так продовжить і надалі, бо зараз нам так необхідні позитивні емоції.


Наступ на український дубляж!
xendrux
Originally posted by mr_tasty at Наступ на український дубляж!
Пишу вам, як один із молодих акторів студії "LeDoyen", яка здійснює 60% усього українського дубляжу.
Ще вчора ввечері ми собі спокійно працювали та поверталися додому без жодних думок про те, що може статися.
Сьогодні ж мені колеги розповідають, що на студію вриваються люди з автоматами, нікого не випускають, нікого не впускають. Спробували зв'язатися з координаторами - ті нічого конкретно сказати не можу.
Потім повідомляють, що забрали всю техніку із записаними матеріалами.

Детальнішої інформації ніхто не надавав. Щойно скидають мені посилання:

Сьогодні зранку податкова міліція провела обшук в офісі найбільшого в Україні кінодистрибутора і кінопрокатника, компанії B&H – нібито за несплату податків у сумі 18 млн. гривень.

Після обшуку на студії “Ле Доен” (дочірнє підприємство B&H) вилучили всі комп’ютери і всю звукозаписуючу апаратуру (з яким формулюванням – поки невідомо). Дубляж став повністю неможливий технічно. Студія “Ле Доен” здійснювала 60% усього дубляжу в Україні і була однією з кількох студій в Європі, сертифікованих для запису в системі Долбі. Тепер це в минулому.

Вороги українського дубляжу завдали потужного удару. У кінотеатрах знову будуть показувати фільми, дубльовані в Росії.


Ось ще інформація від очевидців.

Мені чомусь дуже слабо віриться у те, що студія дубляжу №1 в Україні не мала можливості сплатити борг.

Поки що детальнішої інформації, на жаль, немає, але я буду дуже вдячний за інформаційну підтримку. На даному етапі це дуже важливо, бо не впевнений, що про це напишуть у новинах

Не будьте байдужими!







Українські ультрас
xendrux
Дуже цікавий матеріал.

"Волинь" (Луцьк)
Фан-рух луцької Волині особливо нічим в історії не відзначився, але розвиток помітний хоч і невеличкими темпами. Останнім часом виїзна активність фанів Волині зростає та на домашніх матчах фан-сектор потроху збільшується.
http://radikal.ru/F/s56.radikal.ru/i153/1010/20/a209b007a092.jpg.html
http://radikal.ru/F/s07.radikal.ru/i180/1010/c5/14046f6fd28d.jpg.html
http://radikal.ru/F/i073.radikal.ru/1010/a6/64880c9da787.jpg.html

Металург (Донецьк)

Політичне забарвлення: праві
Сайт: fcmd-ultras.at.ua
Друзі: Металург (Запоріжжя), Кривбас, ФК Харків, ФК Кубань
Вороги: Шахтар (Донецьк), Іллічівець, Ворскла, Арсенал (Київ), Зоря, Дніпро, Металіст

Читати даліCollapse )

Іллічівець 2011/2012: клуб чи натовп орендованих гравців?
xendrux
Продовжуємо нашу рубрику "Цікаві факти з українського футболу". Cьогодні темою мого запису є така чудова команда як маріупольський "Іллічівець". А що в ній такого запитаєте ви? Давайте поглянемо на її склад:
http://fpl.ua/ukr/clubs/105/ - тут є списки А і Б. Пройдемося трохи по ним:
1.) список А: 19 гравців, з них 11 орендованих
2.) список Б: 24 гравці, з них 9 орендованих
У підсумку маємо: 43 гравці, з них 20 орендованих, причому всі з команди "Шахтар" (Донецьк).

Книга Рекордів Гінеса, ау?! :)

Тепер відкриємо офіційний сайт клубу: http://fcilich.com/team/ - тут вказано 26 гравців, з них 20 орендованих, що якби непрозоро нам натякає на основний склад команди)))

З цього всього випливає багато запитань, а також декілька висновків, наприклад, у "Шахтаря" нескінченний ресурс гравців)))
Всі говорять про те, що у нас в чемпіонаті є команди-орендатори - "Арсенал" (Київ), "Кривбас" та "Зоря". Рахуємо: Арсенал - 5 орендованих, Кривбас - 9 орендованих, Зоря - 4 орендованих (троє з ШД). Разом: 18 орендованих гравці на 3 команди, що менше ніж в одному Іллічівці. Хоча, в "Зорю" з "Шахтаря" перейшло більше гравців, проте "оренда" стоїть лише у деяких з них. Це нагадує нещодавню ситуацію між цими командами стосовно Віталія Віценця:)

Також хотілося б зазначити, що ПОВНІСТЮ український склад лише у київської "Оболоні", тож вперед рідна "Оболонь")))

Висновки, як то кажуть, робіть самі.

Найбільш бразильські команди Европи
xendrux
Відкриваю рубрику "Цікавинки українського футболу" (і не тільки українського:)))).

Отже, це дослідження я проводив 24 червня (тобто всі дані наведено станом на це число).
Кількість бразильців в командах.
Брага: 1.) Артур
2.) Marcos Sebastião Barbosa Oliveira
3.) Пауло Жуніор
4.) Кака
5.) Vinicius
6.) Моссоро
7.) Леандро Саліно
8.) Алан
9.) Гільєрме
10.) Вандіньо
11.) Пауло Сезар
12.) Ліма
13.) Елтон

ФК "Шахтар" (Донецьк):
1.) Фернандіньйо
2.) Жадсон
3.) Вілліан
4.) Дуглас Коста
5.) Алекс Тейшейра
6.) Бруно Ренан
7.) Алан Патрік
8.) Дентіньйо
9.) Луїс Адріано
10.) Едуардо (прийняв хорватське громадянство, але народився в Бразилії)
11.) Марсело Морено (батько бразилець, залучався до молодіжної збірної Бразилії, однак обрав Болівію, хоча на сайті УПЛ вказано, що він бразилець)

Були використані наступні джерела: http://ua.uefa.com/teamsandplayers/teams/club=52336/domestic/index.html - офіційний сайт УЄФА
http://fpl.ua/ukr/clubs/114/ - офіційний сайт УПЛ

Щоправда варто зазначити, що нещодавно, на превеликий жаль, Ренана віддали в оренду в "Зорю", чим було зменшено бразильськість "Шахтаря")))

Как Енакиево не стало центром авиастроения
xendrux
Originally posted by frankensstein at Как Енакиево не стало центром авиастроения
Ниже размещена статья, написанная мною для одного из донецких интернет-изданий. Рассказ о том, как те, кто называет себя "патриотами Донбасса" на самом деле относятся к вверенному региону. Если кто-то до сих пор считает, что я сгущаю краски и навожу напраслину на областные власти, просто почитайте и сами сопоставьте факты. Все сказанное в статье подтверждается фото и видео доказательствами.


Когда я впервые услышал об авиаконструкторе из Енакиева, то с трудом смог сдержать улыбку. Так уж получается, что многочисленные истории о провинциальных изобретателях на поверку зачастую оказываются чепухой, а сами изобретатели всевозможных «вечных двигателей» - людьми не совсем здоровыми. К тому же одно словосочетание «авиаконструктор из Енакиева» изрядно отдает абсурдом в современных реалиях.

Однако, сколь бы фантастично это не звучало, Енакиево действительно совсем недавно едва не стало центром украинского вертолетостроения. Именно в этом городе в 1993-м году был сконструирован первый вертолет независимой Украины – ВТ-1, созданный бригадой местных авиаконструкторов под руководством Владимира Яковенко. Сегодня это имя мало кому знакомо даже в Донецкой области, а в интернете о Яковенко можно найти лишь несколько эпизодических упоминаний, но если бы история повернулась иначе, вполне возможно, что Енакиево сегодня было бы совсем другим городом, а фамилия конструктора была бы не менее известной, нежели фамилии Антонова или Патона.




Read more... )

"Динамо" (Київ): ганьба за ганьбою
xendrux
Те, що сталося в четвер боляче вдарило по серцям усіх вболівальників столичного клубу. Вже не сила терпіти цю недогру улюбленої команди. І найприкріше те, що в цьому сезоні таких ганебних ігор як ніколи багато, причому як в чемпіонаті і єврокубках, так і в кубку України (!!!!!!!!!!!!). Те, що сталося в четвер могло б здивувати, але до цього все йшло в останніх іграх: виїзні з "Манчестер Сіті", "Дніпром" і запорізьким "Металургом", ну і домашня з цією ж "Брагою". Не можливо без лайки чи просто спокійно дивитися на те, що відбувається з командою. Жодних претензій після матчу немає лише до однієї людини - Сашка Шовковського (який хоч і припустився декількох помилок, однак сам же їх і виправив), а його слова після матчу змушують поважати його ще сильніше:
http://www.fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/31655.html
По грі: Гусєв і Ярмола трохи виділялися на тлі "тіней" у білих футболках. Мілевський відіграв слабко, але видно було, що він дуже боїться йти в боротьбу через травму руки і це частково виправдовує його безбарвну гру в останніх матчах. Хачеріді так і не навчився справлятися зі своїми емоціями. Попов на рідкість брудний гравець, який в кожному матчі допомагає собі руками і врешті-решт це йому аукнулось. Кравець ніяк не може набрати форму, Гармаш теж не може набрати форму, яку демонстрував на самому початку цього сезону. Єрьоменко видав черговий бещзбарвний матч, здувся Роман? Вукоєвіч посередньо. Юссуф і Алмеда аналогічно. Сілва жахливо. Сьомін, як завжди, грає в гру "Без замін". Вже видно всім, у кого є очі, що передня лінія ледь волочить ноги і треба її освіжити, але Зозулю він так і не випустив. Шева підвів команду ще в Києві...таке дурне вилучення і, що найболючіше, перше у кар'єрі (хоча арбітру за першу жовту теж привіт можна передати).

Команда сиплеться і сиплеться вона вже дуже давно. Треба кардинальні зміни, бо в цьому стані, як ми бачимо, пластична хірургія не допоможе. Зараз в українському футболі склалася така ж ситуація, як і в кінці 90-х років минулого століття: тоді "Динамо" було на дві голови вище будь-якої української команди і було здатне на європейському рівні обіграти більшість суперників. Що ж ми маємо зараз? А маємо ми ту ж ситуацію, от тільки є одна відмінність: місце "Динамо" зайняв "Шахтар". Донецька команда демонструє стабільний прогрес із сезону в сезон вже десь 12 років. І за цей самий відтинок часу "Динамо" демонструє доволі стабільний регрес. Після смерті Лобановського прийшов Михайличенко. Не варто зазначати, що у внутрішніх змаганнях ми завжди виглядали досить потужно. При ньому ми мали дві непогані Ліги Чемпіонів з 7-ма очками в кожній і дещицями того, чого нам не вистачило для проходження далі. Потім прийшов Сабо і чудова ЛЧ з 10-ма очками та трагедією в Леверкузені імені Андрія Вороніна. Потім Леонід Буряк, який, на превеликий жаль, не зміг нічого зробити з командою (і саме з цього періоду почався регрес). Згодом прийшов Дем'яненко і ми отримали провальну ЛЧ 2006/2007. Потім Сабо/Лужний і те, що хочеться забути назавжди, а саме ЛЧ 2007/2008. Приходить Сьомін і видає непоганий еврокубковий сезон 2008/2009 (чого вартий прохід "Валенсії"). Він дав нам надію, надію на те, що "Динамо" поступово відроджується після трьох провальних років (внутрішні змагання не рахуємо). 2009/2010: Газаєв; починаємо за здоров'я, але після вильоту з ЛЧ команду начебто підмінили (і тут почалося круте піке в прірву). Сталося те, чого вболівальники "Динамо" не могли уявити в найгірших снах: ми почали демонструвати жахливу гру у внутрішніх змаганнях і не одиничними матчами, а в кожному. Ці муки продовжуються і в цьому сезоні, не зважаючи ні на Лужного, ні на Сьоміна. Чесно кажучи, спочатку думав, що "двічі в одну річку не ввійдеш", але після вражаючої серії з перемог над "Бешикташем" і "Ман. Сіті" я навіть почав думати, що криза пройшла, але це був лише тимчасовий міраж. Що ми маємо наразі? Найслабше "Динамо" за останні 10 років. Ми не те, що в еврокубках гідно виступити не можемо, а ми вже висимо на волосині від того, щоб втратити другу сходинку в чемпіонаті.
Команди немає, гри немає, трансферна політика в останні роки мегапровальна. Треба змінювати все докорінно: необхідно "сплавити" кудись добру половину команди і будувати нову з чистого аркуша, необхідні вдалі трансфери, а не незрозумілі персони типу Андре. Єдина лінія, яка не потребує змін, так це воротарська, де ми маємо Шовковського (який набрав неймовірну форму), Коваля (який демонструє не по роках зрілу гру), Богуша (який перебуваючи у формі може потіснити самого СаШо), перспективного Кічака і незрозумілого Бойка. Куди поділася наша молодь? Де всі ті переможці Чемпіонату Европи серед юнаків 2009 року? Гармаш катастрофіно нестабільний; Петрова віддали в "Кривбас"; Парцванію, Коркішко, Кушнірова, Рибалку, Шевчука, Калітвінцева (не чемпіон та все ж) маринують в дублюючих командах... А більшість роздали по іншим командам: Худжамов (2-й голкіпер в Шахтарі, але насправді чудовий голкіпер), Рибка (знайшов себе в Оболоні), Федорів (знайшов себе в Амкарі), Романчук (який доріс до збірної), Лисенко (який схоже згубив свій талант), Олійник (найнезрозуміліший трансфер для мене. Як можна було віддавати гравця, який провів неймовірну половину сезону в "Арсеналі"??? Тепер він демонструє свою гру на радість фанів "Металісту")... Де знаменита динамівська молодь? Хто заграв за останні 10 років в першій команді???? Хіба що Алієв, Мілевський та Ярмоленко згадуються...3 гравці за 10 років!!! У школі, яка збирає найкращих гравців з усієї країни. Але ж ми знаємо, що набирають туди частенько не за якостями, а за бабло, на жаль. Це лише невеликий перелік гравців, які одразу спали на думку. А куди поділися вдалі трансфери??? В команді суцільна головна біль з менеджментом, адже немає зрозумілої трансферної політики, гроші витрачаються даремно і, наскільки мені видно, у команди взагалі немає жодного плану розвитку на найближчі роки. Треба все це змінювати і чим швидше - тим краще, бо час йде, а пацієнта ми втрачаємо. Сподіваюся, що ІМС зрозуміє це найближчим часом, бо далі падати вже нікуди (чи ще є куди?). Хтось скаже: треба прибрати Суркіса; так, можливо, але хто замість нього??? Звісно, що ІМС не має таких безмежних фінансових можливостей як Ахмєтов, але ж і з тими можливостями, що в нього є можна мати дійсно конкурентоздатну команду (за умови ефективного менеджменту), справжнього гранда українського футболу, а не те, що від нього залишилося, а залишилося лише ім'я...
Потрібно щоб летіли голови, нам потрібні дії, а не порожні балачки. Скільки ганьби за останні роки... І втисячне пишу: вірю в команду, продовжую вірити вже 5-й рік, але ж скільки можна вірити???, а так хочеться...

П.с. Це мій крик душі.

Просто думки
xendrux
Минулого четверга їздив в Ірпінь у справах і в маршрутці зі мною їхала якась пенсіонерка, яка розмовляла чистою українською мовою та ще й своїх подруг виправляла =) Багато цікавого розповідала. Ось дивишся на таких людей і розумієш, що не все ще втрачено в нашій країні. Здавалося б дрібничка, але позитивні флюїди надсилає))) Як же ж мало треба людині, щоб відчути щастя, хоча б на мить.
Також в той же день прикупив собі Ipod Touch 4G 64 Gb. Ніколи б не подумав, що куплю собі колись продукцію Apple, але часи змінюються і люди теж. Дуже вже на моє рішення вплинув старенький випуск "Технопарку" з його оглядом. Apple має їм відраховувати відсотки за рекламу))) Так що колись напишу огляд, коли у мене таки з'явиться вільна хвилинка) Ось якраз і той випуск (декілька разів його дивився в різні моменти часу і таки дотис він мій мозок:)):


Однак, варто зазначити, що у відео присутній айПод 3-го покоління.

Заробляємо на тютюні
xendrux
Originally posted by lesyaorobets at Заробляємо на тютюні
Отримала від Коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну» інформацію щодо розміру надходжень до державного бюджету від підвищення акцизів на тютюн:

За 2010 рік бюджет України отримав рекордне за всю історію України поповнення від акцизу на вітчизняні та імпортні тютюнові вироби – 13,06 млрд. гривень, що становить майже $1,5 млрд. Це у 5 разів більше, ніж у 2007 році (2,44 млрд.) і більше, ніж за два останні роки разом узяті – 2008 ( 3,58 млрд. гривень) та 2009 (9,06 млрд. гривень).



Друзі, одне важливе зауваження: реальні (з врахуванням інфляції) надходження від тютюнових акцизів до бюджету України у 2001–2007 роках зростали лише завдяки зростанню виробництва тютюнових виробів. Але з 2008 року спостерігається падіння виробництва цигарок.



До цього додайте зменшення кількості курців в державі, і ви отримаєте 100% позитивний ефект від підвищення акцизів.
Скептики, що скажете?


Метро
xendrux
От їхав сьогодні на тренування в метро і думав: цікаво, а скільки часу за своє життя середньостатистичний киянин проводить в метро? Мабуть дуже багато. Коли в повсякденному житті у тебе обмаль часу, то можна робити в метро те, що не встигаєш зробити в інших місцях за своїми клопотами. Скільки всього можна в ньому зробити: і музику послухати, і книжку почитати, і в гру пограти, і поспілкуватися з друзями, і ще купу всього. Інша справа, що читати в метро шкідливо для зору, слухати музику в метро шкідливо для слуху і так далі. А японці собі телебачення в метро дивляться)
Я люблю запах метро, він відчувається не завжди, але такий дивний і чимось манить, він специфічний і такого ніде немає. Метро - зручний вид транспорту і я без нього вже не уявляю свого життя. Воно вже стало таким звичним, невід'ємною частиною життя багатьох людей. Комусь воно вже набридло, але без нього ніяк. Завжди наступає такий момент, коли воно набридне і Вам. І я дуже щасливий, що в такі моменти можу увімкнути музику чи почитати книжку. Хоча, іноді кортить просто їхати і нічого не робити, а ще можна розглядати рекламу чи дивитися на екрани, які так турботливо вставила адміністрація у вагони:) Можна роздивлятися людей і проводити в своїй голові соціологічні дослідження, вловлювати чиїсь емоції. Метро - це окремий світ і для кожної людини він свій.

?

Log in